Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Пацаны, сегодня я расскажу вам историю про то, как я закупил кодеин и покатался на воображаемом велике.
Дело было так. Нас с пацанами затянуло в гоповский драйв. Все головы были пропитаны подноготной наркотической культуры, которая плющит все вокруг. И было нам не до этой школы и уроков, нас просто кололо весело провести время и получить свою долю адреналина. Но в этот раз у нас была одна серьезная тяга – попробовать кодеин.
Кодеин, это такой вторяк, который обещает унести тебя в свою веселую реальность. Конечно, ни одна аптека не продаст его просто так, но мы были решительными и с головой вошли в эту заманчивую игру.
Вот и началась наша операция по разведению на базар. Нам понадобилось все свое хитрое обаяние и способность втюхаться. Мы стали разговаривать с одним знакомым, которого знали как панацею от любых проблем. Он был на подхвате, всегда под рукой и готов был помочь с любым запросом.
| Пацан |
Панацея |
| Э, братан, ты чего-то не виделся давно! Что-то ты в последнее время такой загадочный. |
Да, братишка, у меня свои дела, другие закладки. Чем могу тебе помочь? |
| Ты не подскажешь, где можно первитин достать? Сильно тянет уже... |
Мужик, первитин - это пшик. Отдыхай, у меня есть дело получше. Знаешь что такое кодеин? |
| Кодеин? Ну это типа наркота, да? Расскажи, как получить этот кайфовый вторяк! |
Слушай, сможешь вчера меня встретить? Я поведаю тебе все секреты этого кайфового снадобья. |
Мы встретились с панацеей в темном переулке, где началась настоящая разгрузка информации.
Вот смотри, пацан, кодеин – это серьезная фигня. Я могу тебе привезти несколько флакончиков, но уж точно знаю, что ты не сможешь употребить его просто так. Тут нужно быть осторожным и следить за дозировкой. Перездозировка – это нешуточная хуйня, и в нашей ситуации можно попасть прямиком в больницу. Понимаешь?
Мы вцепились в каждое его слово и начали жадно поглощать информацию.
Так вот, братишка, кодеин обычно колят внутримышечно или внутривенно. Внутривенный способ – самый быстрый и качественный, но требует опыта и навыков, чтобы не спалиться. Внутримышечный способ менее опасен, но воздействие будет несколько слабее. Ты решай, какую дорожку выбираешь.
Он достал из кармана несколько флакончиков с кодеином. А я, понимая, что это моя тема, решил взять все три. В конце концов, вторяк – это то, ради чего мы здесь.
Мы распрощались с панацеей и разделились по домам. Настало время испытания. Я приготовил все необходимое для внутривенного колотца и вставил иглу в вену. Первый шприц засосал в себя жидкий наркотик, а я медленно начал вводить его в свое тело. В этот момент я почувствовал, как плющит меня, словно я оказался на другой планете.
Колоться – охуенное ощущение. Ты вроде на земле, но между мирами. Ты чувствуешь каждую клеточку своего тела, каждое движение во время твоего воображаемого катания на велике. Я закрыл глаза и представил себя на горной трассе, где только я и воображаемый велик.
Меня просто уносило! Я катался с бешеной скоростью, преодолевал крутые виражи и выполнял запредельные трюки. Это было лучше, чем любое реальное вождение! Я чувствовал себя королем гопов, неуязвимым и бесстрашным.
Но где-то в глубине моего сознания звенел звонок тревоги. Вторяк – это дьявольское искушение, которому легко поддаться. Поэтому я собрал все силы воли и оседлал своего воображаемого велика, чтобы вернуться в реальность.
Нахуй, братцы, признаться, эта хуйня – наркотическая яма. Я совершил ошибку, потерял много времени и рисковал своим здоровьем. Вместо этого я должен был сосредоточиться на своем образовании и развивать свои навыки, не связываясь с опасностями наркотического мира. Наркотики – это тот мрак, из которого нелегко выбраться. Лучше катайтесь на настоящих великах и получайте кайф от адреналина, который вам дарит настоящая жизнь.